Олексій Баганець: Якщо прокурор почне закривати очі на "букву" закону, то наша держава перетвориться у бананову республіку

Олексій Баганець – прокурор Львівської області.

Олексію Васильовичу, як Ви розцінюєте ситуацію з дотриманням законодавства на Львівщині? Адже останнім часом у громадській думці складається враження, що прокуратура втрачає вагу як вищий орган, в повноваження якого входить забезпечення дотримання законності.

Правильна відповідь на це запитання, на мою думку, складається з двох частин. Громадська думка не завжди є об’єктивною, особливо коли питання стосується оцінки роботи прокуратури. Адже прокурор завжди вирішує конфлікт, в якому обов’язково задіяні дві сторони. І хоча б прокурор прийняв сто п’ятдесят разів законне рішення, воно завжди викликатиме невдоволення однієї з сторін.

До того ж заведено вважати, що якщо людина звернулась зі скаргою до прокуратури, її скарга обов’язково повинна бути задоволеною. Адже сам факт наявності такого звернення вже ніби то свідчить, що права та інтереси цієї людини порушені. Насправді, це не завжди так. І у Львівській області, і в Рівненській, і в Донецькій ми приймаємо заяви громадян тисячами, а задовольняємо лише сотні з них. Бо прокурор у своїх рішеннях виходить із того, що не можуть бути захищені права та інтереси однієї людини за рахунок порушення законних прав та інтересів іншої.

Не можна цілковито покладатися лише на думку окремих людей, які спілкуються з журналістами, так само, як і на самих журналістів, у тому, що, мовляв, прокуратура ніби то стала гірше працювати, а тому її авторитет почав знижуватися. Я завжди ставлюся до такої оцінки критично.

Разом з тим, ігнорувати громадську думку в прокуратурі також не мають права. Про це, зокрема, йдеться в указі Президента України від 19 лютого 2005 року. У ньому чітко зазначено, що оцінка роботи органів прокуратури, органів влади, правоохоронних органів повинна здійснюватись на підставі показників, які характеризують рівень довіри населення до правоохоронних органів, і ми не можемо цього не враховувати у своїй професійній діяльності.

Якщо ж говорити конкретно про ситуацію з дотриманням законодавства на Львівщині, то я її оцінюю як незадовільну. І справа тут не в кількісних показниках, до яких слід також підходити критично. Моя оцінка базується на детальному аналізі задоволених документів прокурорського реагування, який свідчить про невисоку якість та низьку результативність дій прокурорських працівників.

Сьогодні ми вивчаємо і аналізуємо законність прийнятих органами обласної прокуратури рішень про порушення конституційних прав за результатами перевірок порядку нагляду за додержанням конституційних прав і свобод громадян (так званий "загальний нагляд"). В першу чергу звертаємо увагу на те, як розслідувалася ця категорія кримінальних справ та яким був результат судового розгляду цих справ.

Я вже отримав перші результати перевірки і можу сказати, що вони незадовільні. Більша частина справ, порушених і розслідуваних органами прокуратури, не отримують ефективної оцінки в судах. Частина з них закрита судами тому, що люди розкаялися у вчиненому, частина – у зв’язку з тим, що минули терміни давності, ще інші – у зв’язку з тим, що діяння формально підпадали під ознаки злочину, а реально – такими злочинами не були.

Тобто, реальних мір покарання за вчинені злочини, по яких працівниками прокуратури порушувалися кримінальні справи, суди не призначають. Останнє свідчить про те, що це були малозначні, дріб'язкові факти. Підозрюваними і звинуваченими у цих справах проходять переважно інспектори відділів кадрів підприємств, секретарі сільських рад, землевпорядники – тобто найнижча ланка держслужбовців та управлінців.

На моє переконання, працівники прокуратури на такі результати роботи не повинні розмінюватися. Це – імітація діяльності, війна з власним народом. З такою "результативністю" у діяльності органів прокуратури я буду послідовно боротися, про що вже попередив і обласний апарат, і міських районних прокурорів. Ми будемо робити все для того, щоб прокуратура вела реальну боротьбу зі злочинністю в сфері економіки, з посадовими злочинами, в тому числі – з хабарництвом та корупцією.

Які пріоритети сьогодні можна виокремити в роботі прокурати області?

Перш за все, це заходи наглядового та координаційного характеру, а також активізація боротьби зі злочинністю в області. Коли я кажу про боротьбу зі злочинністю, то маю на увазі передусім не дрібні прояви хабарництва та корупції у низових структурах влади, а реальні факти правопорушень з боку держаних чиновників та службовців, а також, організовану злочинність. Авторитет влади в суспільстві буде високим лише тоді, коли ми реально на результатах роботи покажемо, що перед законом всі рівні, а отже за вчинені прорахунки та злочини будуть нести відповідальність всі: і керівники, і дрібні службовці.

Наступним пріоритетом нашої роботи є посилення прокурорського контролю за дотриманням законодавства у роботі служб, які відповідають за забезпечення законності на кордоні. Львівщина – прикордонна область і сьогодні не можна вважати задовільним стан боротьби з контрабандою, порушенням митних правил і боротьби з незаконною міграцією.

Минулого тижня прокуратура провела координаційну нараду всіх керівників правоохоронних органів з цього приводу. На ній я піддав жорсткій, але об’єктивній критиці діяльність СБУ та митних органів, а також інших правоохоронних органів, за те, що вони недостатньо уваги приділяють цим проблемам. У 2007 році було порушено всього 36 кримінальних справ про контрабанду, з них до суду було скеровано лише 7.

Більша частина справ, які залишилися в провадженні, це фактові (тобто оперативно-розшукова і слідча робота з метою встановлення осіб, які вчинили ці злочини, тобто займався контрабандою) не проводиться належним чином. Винні у контрабанді не притягаються до кримінальної відповідальності. За таких умов годі й казати про якусь профілактичну діяльність правоохоронних органів щодо забезпечення правопорядку на кордоні та митниці.

Вважаю неприпустимою ситуацію, коли в прокуратурі відсутні кримінальні справи відносно працівників, митних органів за вчинення ними корупційних дій. Кожен пересічний громадяни знає, що на митниці та кордоні кроку не можна ступити, не сплативши гроші, а кримінальних справ немає, а отже й немає судових процесів. Особисто я, як прокурор області, буду робити все для того, щоб ця робота була активізована і щоб були конкретні результати.

Сьогодні на Львівщині не забезпечено належним чином дотримання законів в економічній сфері. Маю на увазі дотримання законів про оподаткування (ухилення від сплати податків). Це і великі недоїмки по заборгованості до державного бюджету, особливо ПДВ. Борг підприємств перед державою по сплаті ПДВ сягає сотні мільйонів гривень, а заходи прокурорського реагування на це мізерні. Тому я висуваю претензії органам прокуратури і буду вимагати, щоб прокурори суворо реагували на такі факти.

Не перебуває на належному рівні і ситуація з прокурорським реагуванням на злочини, скоєні в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Таких незаконних операцій на Львівщині є достатньо, адже, повторюю, Львівщина – прикордонна область. Особливо в частині дотримання законодавства при адмініструванні та відшкодування ПДВ уже з державного бюджету. Я заслухав всі кримінальні справи, які були порушені, розслідувалися органами прокуратури, міліції, податкової міліції, СБУ по фактах незаконного відшкодування ПДВ останніми роками. Висновки мої невтішні, адже такі справи фактично не розслідувалися.

Правоохоронні органи свого часу прозвітували керівництву держави про те, що такі факти виявили і порушили кримінальні справи, а реально нічого не було зроблено для того, щоб особи, винні у скоєнні цих злочинів , понесли покарання. Тому мною були внесені документи прокурорського реагування керівникам правоохоронних органів, підготовлені по цих справах письмові вказівки і буде зроблено все необхідне для того, щоб максимум до кінця першого півріччя ті справи, які мають судову перспективу, були направлені до суду. Ті, які не мають судової перспективи , повинні бути закриті.

Чи правильно розуміти, що сьогодні боротьба з економічними злочинами та корупцією в діяльності прокуратури поставлена на перший план?

Це дійсно важливий напрямок, але це не означає, що прокуратура послабить нагляд за дотриманням конституційних прав і свобод громадян, перш за все в соціальній сфері. Слід визнати недостатнім реагування прокуратури на наявність в області заборгованості по оплаті праці.

Всі мене заспокоюють тим, що загальна цифра заборгованості по зарплаті знизилась в порівнянні з початком року і сьогодні становить вже не 33, а 23 млн. грн. Проте для мене такі роздуми не є аргументом. Бо 23 млн. грн. не поступили людям за їх конкретну працю. Вони повинні цю зарплату отримати. Тому я обов’язково буду реагувати на бездіяльність працівників прокуратури і контролюючих органів, якщо вони будуть пасивні у питанні відшкодування боргів по зарплаті. Прокуратура планує також активізувати роботу в напрямку виявлення прихованих трудових відносин в області, перед усім мова йде про виплату зарплати в конвертах.

Важливим пріоритетом у роботі прокуратури сьогодні стає нагляд за дотриманням законодавства в сфері охорони праці на виробництві. Нещодавно відбулася колегія Генеральної прокуратури, на якій були озвучені статистичні дані про те, що сьогодні в світі Україна займає друге місце після Португалії по виробничому травматизму, і також друге місце, але вже після Китаю, щодо кількості смертельних випадків на виробництві.

Такі цифри говорять про те, що система контролю за додержанням охорони праці працює вкрай незадовільно і прокуратура зобов’язана реагувати на це. Ми будемо ставити питання про звільнення з займаних посад службових осіб, які не справляються зі своїми обов’язками, будемо порушувати дисциплінарні впровадження, виявляти злочини, якщо вони їх вчинятимуть.

Актуальним сьогодні є також питання контролю за наповненням соціальних фондів. Недоїмки до соціальних фондів неприпустимі, тому прокуратура активізуватиме роботу по реагуванню відносно працівників контролюючих органів, які відповідають за наповнення цих фондів.

Скільки є напрямків діяльності в органах прокуратури щодо захисту конституційних прав і свобод громадян, скрізь є проблеми і необхідно активізувати діяльність прокуратури. Щоб ви зрозуміли, що для мене це не пусті слова, я готую зараз наказ про розподіл службових обов’язків, відповідно до якого розгляд заяв від громадян і юридичних осіб візьму під свою опіку, забравши в заступника.

Ви плануєте тільки змінити розподіл функціональних обов’язків чи будуть також проведені кадрові зміни в прокуратурі області?

Ходять чутки, що я збираюся провести тотальні заміну кадрів в обласній прокуратурі. Це не правда. Правдою ж є те, що я з першого дня попередив всіх співробітників: якщо вони будуть працювати добросовісно, то можуть розраховувати на подальшу службу не дивлячись на те, хто його призначав чи хто за ним стоїть. Останнє мені не цікаво. Я оцінюю людину виключно по її відношенню до виконання свої службових обов’язків. Якщо ж людина не відповідає займаній посаді, то будемо ставити питання про її звільнення.

Станом на сьогодні за результатами перевірок звільнено із займаних посад заступника прокурора області, який курував прокурорське слідство, звільнений начальник слідчого управління прокуратури області та начальник слідчого відділу прокуратури.

Триває перевірка стану виконання Закону України про прокуратуру, галузевих наказів прокуратури області, Генпрокуратури України в трьох прокуратурах Львівської області. Таке рішення було прийнято колегією прокуратури області за результатами роботи у 2007 році. Завершено перевірку у відділі нагляду за додержанням законів про права неповнолітніх, практично завершена перевірка управління по нагляду за дотримання законів на транспорті. Процес вивчення і перевірки стану відповідності людей займаним посадам і результатів роботи триває.

Нові призначення вже відбулися?

Призначений новий начальник слідчого відділу та начальник слідчого управління. Сподіваюсь цього тижня буде призначений новий заступник прокурора області, який відповідатиме за прокурорське слідство.

Як на два місяці, це значна робота, Ви, напевно, до ночі затримуєтеся в прокуратурі?

Наразі я з роботи ухожу близько 9 години вечора. Приблизно тоді ж прокуратуру покидає і більша частина її працівників. Частина, звичайно, невдоволені таким графіком роботи. Але я нікого насильно не тримаю і не змушую працювати понаднормово: якщо не подобається, пишіть заяву на звільнення за власним бажанням і шукайте собі легшу роботу.

Ті ж, хто пов’язує свою подальшу кар’єру з прокуратурою, сьогодні повинні зрозуміти, що держава і суспільства ставлять дуже високі вимоги до прокуратури. Ми змушені, поки не налагодимо оптимізацію роботи, "добирати часом". Коли ж колектив запрацює якісніше, будемо зменшувати навантаження на людей.

Сьогодні ж я не можу допустити, що до мене приходять люди, скаржаться на те, що їхні законні права і інтереси порушили, а прокуратура чотири місяці не дає відповіді на цю скаргу, бо її працівники повинні рівно в 18:00 йти до дому. Ні, так не може бути. Ніде в законі не написано, що можна порушити термін розгляду звернення громадянина. В законі чітко сказано, що ми зобов’язані протягом місяця розглянути це звернення.

Тобто, в прокуратурі зараз ненормований робочий день?

Звичайно. Де б я не працював, я скрізь так працюю. Я не розумію того, коли працівники йдуть з роботи чітко у визначений робочим графіком час, але на другий ранок приходять до мене і просять продовжити їм термін розгляду скарги чи справи. Такого не може бути. Ми повинні чітко дотримуватися встановлених законом термінів. Інакше як тоді прокурор буде вимагати від інших органів виконання законів, якщо сам порушує його!?

Олексію Васильовичу, чи розрізняєте Ви у своїй діяльності такі поняття, як "буква" та "дух" закону і якщо так, то що для Вас є пріоритетним?

Я вже 30 років працюю в цій системі і для мене завжди була важлива саме "буква" закону. Закони, які б вони не були, потрібно виконувати. Якщо ж вже й прокурор почне закривати очі на "букву" закону, то наша держава дійде до беззаконня, перетвориться у бананову республіку. Цього ні в якому разі допустити не можна. Якщо закон поганий, для того, щоб його змінити, є Верховна Рада України.

Недавно не урегульованість питання з малим прикордонним рухом призвело до несанкціонованих акцій протесту мешканців прикордонних районів: відбулося перекриття доріг, були зупинені потяги. Ці акції привели до того, що ряд юридичних суб’єктів понесли суттєві матеріальні збитки, сталася затримка з поступленням грошей в пенсійний фонд, комусь із здоров'ям стало погано, а лікарі вчасно не змогли прийти на допомогу.

Так, мешканці мають право вирішувати свої проблеми, але законним шляхом, в рамках правового поля. Перекривати дороги, залізницю – це є злочин. Прокуратура ж зобов’язана наглядати за тим, як дотримуються закони і притягати до відповідальності тих осіб. які їх порушують.

Однією з проблем, про яку сьогодні багато говорять, є те, що місцеві органи влади приймають досить часто рішення, які суперечать закону. Чи можливо налагодити співпрацю між прокуратурою та органами місцевого самоврядування, яка б була скерована на попередження цього?

Прокуратура не зобов’язана цього робити. Ми реагуємо тоді, коли такі незаконні рішення вже прийняті. Але в інших областях, де мені доводилося працювати, юридична служба, наприклад тих же обласних рад, надавали прокуратурі копії проектів рішень, які виносилися на розгляд сесії. В таких випадках ми попереджали керівництво, наприклад, Донецької облради, про те, що проект рішення суперечить законові, а отже варто його змінити.

Я сьогодні з приємністю згадую високий рівень взаєморозуміння та співпраці, який існував між обласною прокуратурою та облрадою Донецької області в період моєї роботи там. І сьогодні я готовий, якщо керівництво Львівської облради проявить ініціативу, співпрацювати в такому режимі і з ними. Але підкреслю ще раз, в обов’язки прокуратури входить нагляд за законністю ухвалених рішень.

Львівська облрада прийняла незаконне рішення про створення кваліфікаційної комісії по адвокатурі, яке було опротестоване прокуратурою. Проте протест цей не був задоволений депутатами. Які наступні кроки прокуратури?

Прокуратура буде подавати в суд на такі незаконні дії з боку Львівської облради. В судовому порядку будемо добиватися скасування незаконного рішення. В даному випадку облрада порушила вимоги закону, адже перш, ніж вносити кандидатури на обговорення в порядок денний, треба обговорити ці кандидатуру в профільній комісії. Цього не було зроблено. Обласна рада провела службове засідання і, до речі, погодилася з нашими висновками, але депутати не проголосували за скасування незаконного рішення.

Це стане прецедентом для Львівщини, адже не пригадую, щоб раніше прокуратура в суді оскаржувала дії депутатів.

Особисто для мене це нормальна повсякдення практика, адже є наказ Генерального прокурора України, який мене зобов’язує здійснювати нагляд за законністю правових актів, що приймаються органами місцевого самоврядування. Я і в Донецьку, і в Рівному оскаржував рішення депутатів в судах у всіх випадках, коли відхилялися прокурорські протести. І суди, як правило завжди задовольняли прокурорські подання.

В Донецьку, коли у 2006 році облрада прийняла рішення з приводу визнання російської мови як регіональної, я одразу ж заявив депутатам що, як прокурор, вважаю це рішення незаконним. Вони чекали протесту, а я відразу заявив адміністративний позов в суд. Для них це було несподівано, адже я спрацював на випередження, бо вони чекали саме протесту.

Як Ви розцінюєте стан дотримання законності з боку Львівської міської ради. Адже не секрет, що багато хто скаржиться на те, що міська влада, особливо виконавча, приймає рішення сумнівні з точки зору закону. Чи має вплив на це прокуратура?

Прокуратура зобов’язана втручатися у всі ситуації, де мова йде про порушення закону. Є прокурор міста Львова, який повинен забезпечити законність рішень і розпоряджень, що приймаються міською радою. До мене доходять чутки, що прокуратура міста поводить себе пасивно, здійснюючи нагляд за законністю правових актів, які приймаються міськрадою чи міськвиконкомом.

У зв’язку з цим, ми готуємо перевірку у прокуратурі м. Львова, якщо не у березні, то у квітні. Ми обов’язково вивчимо, наскільки її діяльність відповідає наказу Генерального прокурора України про нагляд за законністю правових актів, що приймаються органами місцевого самоврядування.

Ви сказали, що будете боротися з корупцією на високих рівнях. Яка ситуація зараз зі справою затримання начальника Львівської обласної екоінспекції Степана Столярського?

За матеріалами СБУ прокуратурою Львівської області порушена кримінальна справа за ознаками ст. 368, тобто за фактом одержання хабара. Підстав для порушення кримінальної справи було достатньо. Слідчим прокуратури за матеріалами першочергових слідчих дій було прийняте рішення про затримання Столярського в якості підозрюваного, але, у зв’язку з тим, що достатніх даних, передбачених у ст.106, зібрано не було і Столярський після виконання слідчих дій був доставлений у лікарню, де лікарі письмовим висновком заборонили проводити з ним слідчі дії, мною був скасований протокол про затримання Столярського.

На сьогодні основні слідчі дії по справі майже завершені. Не вистачає тільки висновків декількох експертиз: фоноскопічної по відео-аудіозаписах, які проводилися в рамках оперативно-пошукової справи, почеркознавчої і біологічної експертиз, тобто, в частині того, чи є відбитки пальців на грошах, які були вилучені в приміщенні Держекоінспекції. Після виконання основних експертиз, думаю, ми будемо приймати кінцеве рішення по цій справі.

Про журналістів зазвичай говорять як про четверту владу. Але ми, львівські журналісти, останнім часом не відчуваємо цього і передусім тому, що виникає враження, що те, що ми пишемо, нікого більше не цікавить: немає реакції на публікації з боку правоохоронних органів. Як прокуратура реагує на матеріали, які з’являються у ЗМІ?

Я ставлюся до журналістських публікацій не менш уважно, як і до звернень громадян. Щодня мені прес-секретар прокуратури Мар’яна Гайовська доповідає про всі публікації, дотичні до проблем, якими займається прокуратура. Якщо опубліковані матеріали дійсно серйозні, а не чутки, я доручаю провести їх перевірку і поінформувати пресу про її результати. Загалом протягом двох останніх місяців мною на перевірку було скеровано понад 100 пресових матеріалів.

Олексію Васильовичу, у Вас великий досвід роботи в різних регіонах України. Де Вам працювалося найскладніше?

Сьогодні мені здається, що найскладніше працювати саме у Львові. У Донецькій області був великий об’єм роботи, було психологічно важко перші дні, оскільки мені намалювали страшну ситуацію і я там ходив з пістолетом і в бронежилеті перші чотири місяця. А потім зрозумів, що це все абсолютно не відповідає дійсності. На Донеччині злочинність дійсно вища, адже до 80% населення у містах проживає, відповідно і навантаження велике.

Але працювати мені було легше, бо набагато легше було згуртувати людей. Люди там більш дисципліновані і завзятіші. Немає такого розслаблення, як тут. Відверто хочу сказати, що сильнішого колективу, ніж в Донецькій області, у мене ще не було. Хоча ми і тут все робимо для того, щоб створити такий колектив і організувати так, щоб він був здатний виконувати свої службові обов’язки на більш високому професійному рівні.

Ви у Львові кадри де шукаєте? У нас зараз модно запрошувати "варягів"…

Коли я їхав у Донецьк, то двох так званих "варягів" брав з Львівської області, одного – з Дніпропетровської, одного – з Київської. Я не згоден з думкою про те, що необхідно робити ставку виключно на місцеві кадри. У правоохоронних органах повинні, на мою думку, працювати люди, не пов’язані ні з чим, не заангажовані, щоб мали «розв’язані руки» для виконання своїх службових обов’язків.

Отож, задля користі справи можна і чужих запрошувати. Інша справа, що це дійсно мають бути люди кращі, які, прийшовши сюди на роботу, навчать працювати, покажуть приклад. А не просто привести свою людину, наприклад, племінника, який буде мені вірно служити. Останнє було б неправильним. Повинні приходити кращі.