На дроті

Президентський шпагат мера Львова

Попри те, що президентські та місцеві вибори цього року розведені в часі, президентська виборча кампанія у Львові обертається переважно навколо міської тематики.

Виборчі штаби головних претендентів на найвищу посаду в Україні Юлії Тимошенко та Віктора Януковича, бажаючи заручитися підтримкою львів’ян, стали з усіх сил демонструвати зацікавлення місцевою тематикою і… мимоволі заступили на поле мера Садового – піар на тему Львова. Садовий відчув реальну загрозу своєму обранню на другий термін.

Хто ж посягнув на вотчину помагай-мера?

Янукович

Обласний штаб Януковича веде фактично дві виборчі кампанії: перша –вибори президента, а друга – вибори нардепа від Партії регіонів Петра Писарчука на посаду міського голови Львова. Веде креативно і активно, але дещо сумбурно – хто бачив фільм «За двома зайцями» розуміє про що йдеться. А у даному випадку ситуація ще складніша – адже крім двох цілей, у штабі «Південних» є ще й декілька ініціативних центрів, а тому іноді обидві руки і голова функціонують в автономному режимі. Є також відчуття, що інколи всім командам Писарчука складно визначитися, що для них є пріоритетним: перемога Януковича на президентських виборах чи перемога їх безпосереднього керівника на виборах мера. Бо інколи вони вдаються до дій заради Януковича, які втім аж ніяк не допоможуть йому стати президентом, зате явно сприятимуть зростанню авторитету та популярності Писарчука у Львові. І навпаки.

Раніше багато говорилося на тему того, що членство у Партії регіонів може зашкодити Писарчукові у боротьбі за симпатії львів’ян. Але ніхто не передбачав, що ситуація розвернеться у такий спосіб, що за прихильність Партії регіонів вирішить позмагатися і діючий мер Андрій Садовий. Як і слід було очікувати, на несподівані претензії Садового першою звернула увагу команда Писарчука. ГО «Рідне місто» та обласний штаб Януковича заявили, що Садовий розчарувався в уряді і просить підтримки у Януковича. На користь їхнього твердження непрямо свідчить і той факт, що у рекламних роликах Януковича є посилання на один наближений до Садового львівський Інтернет-ресурс.

Прив’язку Садового до Партії регіонів та Януковича можна розцінити як гру на підвищення рейтингу останнього за рахунок електорату Садового. Хоча на практиці не все так просто. З іншого боку, ця прив’язка може двояко вплинути на рейтинг Писарчука на виборах мера. Одні експерти вважають, що це підвищить його шанси, бо тепер всі наразі реальні претенденти (і Писарчук, і Садовий) будуть регіоналами, а отже відбір здійснюватиметься за іншими критеріями. І тоді господарник Писарчук матиме реальну перевагу над піарником Садовим. Інші ж, навпаки, вважають, що за умови прив’язки і Писарчука, і Садового до Партії регіонів, більше шансів виграти вибори мера є у Садового, бо електорат Регіонів розподілиться між ними.

Можливо, саме тому Садовий вирішив, після декількох невдалих спроб відмежуватися від ПР, зайняти місце поблизу її рядів. Він ще не сказав Януковичу «Так», але вже не каже «Ні». Зрештою, відомо, що стосунки Садового з Януковичем склалися не вчора. Варто згадати хоча б витік інформації про те, як у 2007 році мер Львова спеціально літав в Іспанію, щоб привітати прем’єр-міністра Януковича з днем народження.

Навряд чи тодішня поїздка Садового в Іспанію була продиктована політичними симпатіями до Віктора Федоровича, але вона переконливо демонструє цілковиту вірогідність нинішнього їх політичного союзу. Адже Садовий в своїх діях керується винятково політичною доцільністю, тому не варто дивуватися, що сьогодні мер Львова вирішив про всяк випадок підіграти можливому переможцю президентських виборів. І от регіонали вже роздають марлеві пов’язки прямо біля входу в Ратушу і домовляються про продаж 8 га землі Рінату Ахметову. А Садовий наразі мовчить. Навіть тоді, коли Ганя Герман розповідає про те, що він особисто звернувся до регіоналів за допомогою у вирішенні різних проблем.

Тимошенко

Багато років улюбленою темою керівників Львова та Львівщини були квиління про те, що Львів залишається обділеним увагою центральної влади. Харківське, Дніпропетровське, Донецьке лобі у Києві так формували державних бюджет, що Заходу залишалися крихти. Навіть після Помаранчевої революції, на парламентських виборах 2006 року львівська «Наша Україна» декларувала як пріоритет «вибивання» на реставрацію Львова 35 млн. грн. з державного бюджету (які, до речі, Садовий так і не зміг використати за призначенням). І це вважалася прикладом реальної турботи київської помаранчевої влади про Львів.

Уряд Тимошенко протягом останнього року виділив Львову та Львівщині мільярди, гривень на розвиток інфраструктури та соціальні проекти. Щоправда, більшість цих коштів вочевидь залишиться тільки «на папері», але ж сотні мільйонів таки надійшли на рахунки міста! Окрім 191 млн. грн. на вирішення проблеми цілодобового водопостачання, Львів з ініціативи Тимошенко отримав 50 млн. грн. на будівництво та реконструкцію комунальних доріг, близько 70 млн. грн. - на будівництво об’єктів до Євро-2012. Уряд Тимошенко також виділив Львову близько 10 млн. грн. на збереження та реконструкцію історико-архітектурних пам’яток. За кошти держави у Львові був відремонтований Левандівський міст – 13 млн. грн., проводиться реконструкція теплової ізоляції магістрального теплопроводу від теплоцентралі ТЕЦ-2 – 13,6 млн. грн., а також були погашені борги теплопостачальних підприємств Львова на суму 13,8 млн. грн.

Безперечно, що Юлія Тимошенко не філантроп. Вона чудово розуміє, що без підтримки львів’ян їй не стати президентом і намагається заручитися нею. Відтак Тимошенко старається, щоб львів’яни дізналися про те, що саме вона зробила для них.

І тут вона вимушена вступити на поле Садового. Адже до цього часу лише він безроздільно піарився на темі «добрих справ для Львова та львів’ян». А зараз виходить, все, що він піарив, наприклад хоча б безкоштовні обіди для бомжів, лавочки на площі Ринок і навіть фонтан біля оперного – усе це дуже блідо виглядає порівно з царськими подарунками прем’єрки. Ще прикріше для нього те, що він змушений реально попрацювати над тим, щоб втілити плани Тимошенко в життя: хоча б, прокласти 7 км труб, щоб дати воду цілодобово до Нового року, як захотіла цього Тимошенко, а піариться на цьому – ВОНА! Тобто реально Тимошенко вдалося мимоволі примусити Садового працювати на її власний імідж!

Хто знає нашого мера, добре розуміє, що пережити цього Андрій Іванович не може. Він не може заспокоїтися навіть тим, що значна частина державних коштів, виділених для Львова урядом, вірогідно, як це зазвичай буває, тихо осяде саме у його власних кишенях та на рахунках наближених до нього чиновників міськради.

Тимошенко серйозно поранила Садового, посягнувши на священну для нього територію піару і її піар виходить значно переконливішим, ніж те, що спроможний запропонувати Садовий. А від так стає очевидним, що питання повторного обрання Садового на посаду мера Львова також підпало в повну залежність від успіху всіх львівських ініціатив прем’єрки у виконанні команди Садового.

Садовий реально сьогодні опинився розтягнутим на шпагаті між Тимошенко та Януковичем. Ззовні він втратив будь-яку самостійність. Його майбутнє все в більшій залежності від долі президентських виборів, а тому не виглядає так безхмарно, як раніше.